вкладання

вклада́ння

[ўкладан':а]

= укладання I

-н':а (уміщення, складання)

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкладання — вклада́ння 1 іменник середнього роду поміщення в середину вклада́ння 2 іменник середнього роду пакування; лягання Орфографічний словник української мови
  2. вкладання — ВКЛАДА́ННЯ¹ (УКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вклада́ти¹. Котлета остаточно формується після вкладання малого філе у велике (з навч. літ.); Перед вкладанням фанери на стяжку стелиться гідроізоляційна плівка (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. вкладання — I (укладання), -я, с. Дія за знач. вкладати I. II див. укладання I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вкладання — ВКЛАДА́ННЯ¹ (УКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вклада́ти¹. Вкладання коштів у будівництво. ВКЛАДА́ННЯ² див. уклада́ння¹. Словник української мови в 11 томах