вкладання

вклада́ння 1

іменник середнього роду

поміщення в середину

вклада́ння 2

іменник середнього роду

пакування; лягання

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкладання — [ўкладан':а] = укладання I -н':а (уміщення, складання) Орфоепічний словник української мови
  2. вкладання — I (укладання), -я, с. Дія за знач. вкладати I. II див. укладання I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вкладання — ВКЛАДА́ННЯ¹ (УКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вклада́ти¹. Котлета остаточно формується після вкладання малого філе у велике (з навч. літ.); Перед вкладанням фанери на стяжку стелиться гідроізоляційна плівка (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. вкладання — ВКЛАДА́ННЯ¹ (УКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вклада́ти¹. Вкладання коштів у будівництво. ВКЛАДА́ННЯ² див. уклада́ння¹. Словник української мови в 11 томах