вкладання
ВКЛАДА́ННЯ¹ (УКЛАДА́ННЯ), я, с.
Дія за знач. вклада́ти¹.
Котлета остаточно формується після вкладання малого філе у велике (з навч. літ.);
Перед вкладанням фанери на стяжку стелиться гідроізоляційна плівка (з навч. літ.);
Вкладання коштів у гуманітарні сфери дуже вигідне для держави (з газ.).
ВКЛАДА́ННЯ² див. уклада́ння¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вкладання — вклада́ння 1 іменник середнього роду поміщення в середину вклада́ння 2 іменник середнього роду пакування; лягання Орфографічний словник української мови
- вкладання — [ўкладан':а] = укладання I -н':а (уміщення, складання) Орфоепічний словник української мови
- вкладання — I (укладання), -я, с. Дія за знач. вкладати I. II див. укладання I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вкладання — ВКЛАДА́ННЯ¹ (УКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вклада́ти¹. Вкладання коштів у будівництво. ВКЛАДА́ННЯ² див. уклада́ння¹. Словник української мови в 11 томах