укладання

I [ўкладан':а]

= вкладання

-н':а (уміщення, складання)

II [укладан':а]

-н':а (умови, плану, словника)

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укладання — уклада́ння 1 іменник середнього роду уміщення, складання уклада́ння 2 іменник середнього роду умови, плану, словника Орфографічний словник української мови
  2. укладання — УКЛАДА́ННЯ¹ (ВКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. уклада́ти¹ 1, 2, 5–7. Для укладання загальнонародних, діалектологічних та деяких інших типів словників автори використовують різні джерела (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. укладання — I (вкладання), -я, с. Дія за знач. укладати I 1), 2), 5-7). II див. вкладання I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укладання — Уклада́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. укладання — УКЛАДА́ННЯ¹ (ВКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. уклада́ти¹ 1, 2, 5-7. Відповідальність і ініціатива профспілок і госпорганів при обговоренні і укладанні колдоговорів повинні бути значно розширені (Компартія України в резол. і рішен.. Словник української мови в 11 томах