укладання
I [ўкладан':а]
-н':а (уміщення, складання)
II [укладан':а]
-н':а (умови, плану, словника)
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укладання — уклада́ння 1 іменник середнього роду уміщення, складання уклада́ння 2 іменник середнього роду умови, плану, словника Орфографічний словник української мови
- укладання — УКЛАДА́ННЯ¹ (ВКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. уклада́ти¹ 1, 2, 5–7. Для укладання загальнонародних, діалектологічних та деяких інших типів словників автори використовують різні джерела (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- укладання — I (вкладання), -я, с. Дія за знач. укладати I 1), 2), 5-7). II див. вкладання I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- укладання — Уклада́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- укладання — УКЛАДА́ННЯ¹ (ВКЛАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. уклада́ти¹ 1, 2, 5-7. Відповідальність і ініціатива профспілок і госпорганів при обговоренні і укладанні колдоговорів повинні бути значно розширені (Компартія України в резол. і рішен.. Словник української мови в 11 томах