уламок —
ула́мок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
уламок —
Відламок, зламок, (дерев'яний) оцупок; (бомби) сов. осколок; (старовини) П. пережиток, залишок; уломок, вломок.
Словник синонімів Караванського
уламок —
УЛА́МОК, мка, ч. 1. Відбитий, відламаний шматок чого-небудь або частина чогось розбитого, поламаного, зруйнованого. Хата, грубо збита з колод; великий коминок, на ньому бюст; статуетки і кілька уламків античної скульптури (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
уламок —
-мка, ч. 1》 Відбитий, відламаний шматок чого-небудь або частина чогось розбитого, поламаного, зруйнованого. 2》 перен. Залишок чого-небудь віджилого, зниклого або знищеного.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уламок —
ОСКО́ЛОК (ОСКІ́ЛОК рідше) (дрібна частина бомби, снаряда, міни, що розірвалася), СКА́ЛКА, УЛА́МОК, ВІДЛА́МОК. Осколком йому знесло із голови смушеву шапку (Григорій Тютюнник); Його поранено скалками в ліву ногу (В.
Словник синонімів української мови
уламок —
УЛА́МОК, мка, ч. 1. Відбитий, відламаний шматок чого-небудь або частина чогось розбитого, поламаного, зруйнованого. Хата, грубо збита з колод; великий коминок, на ньому бюст; статуетки і кілька уламків античної скульптури (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
уламок —
Уламок, мку м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота. Щог. В. 152.
Словник української мови Грінченка