уламок

Значення в інших словниках

1. уламок — ула́мок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. уламок — Відламок, зламок, (дерев'яний) оцупок; (бомби) сов. осколок; (старовини) П. пережиток, залишок; уломок, вломок. Словник синонімів Караванського
3. уламок — УЛА́МОК, мка, ч. 1. Відбитий, відламаний шматок чого-небудь або частина чогось розбитого, поламаного, зруйнованого. Хата, грубо збита з колод; великий коминок, на ньому бюст; статуетки і кілька уламків античної скульптури (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
4. уламок — -мка, ч. 1》 Відбитий, відламаний шматок чого-небудь або частина чогось розбитого, поламаного, зруйнованого. 2》 перен. Залишок чого-небудь віджилого, зниклого або знищеного. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уламок — ОСКО́ЛОК (ОСКІ́ЛОК рідше) (дрібна частина бомби, снаряда, міни, що розірвалася), СКА́ЛКА, УЛА́МОК, ВІДЛА́МОК. Осколком йому знесло із голови смушеву шапку (Григорій Тютюнник); Його поранено скалками в ліву ногу (В. Словник синонімів української мови
6. уламок — Ула́мок, -мку; ула́мки, -мків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. уламок — УЛА́МОК, мка, ч. 1. Відбитий, відламаний шматок чого-небудь або частина чогось розбитого, поламаного, зруйнованого. Хата, грубо збита з колод; великий коминок, на ньому бюст; статуетки і кілька уламків античної скульптури (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
8. уламок — Уламок, мку м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота. Щог. В. 152. Словник української мови Грінченка