умиватися

умива́тися

[ўми^евати^ес'а]

= вмиватися

-айус'а, -айе^іс':а, -айе^іц':а, -айуц':а

Значення в інших словниках

1. умиватися — умива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. умиватися — Митися, обмиватися; (дощем) зрошуватися, (потом) вкриватися, (кров 'ю) заливатися; (слізьми) ІД. плакати.  Словник синонімів Караванського
3. умиватися — УМИВА́ТИСЯ (ВМИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УМИ́ТИСЯ (ВМИ́ТИСЯ), и́юся, и́єшся, док. 1. Мити собі обличчя, руки і т. ін. Івась почухав голову, узяв нехотя кухоль і почав умиватись (Панас Мирний); – Може, умиєтесь з дороги?...  Словник української мови у 20 томах
4. умиватися — (вмиватися), -аюся, -аєшся, недок., умитися (вмитися), -июся, -иєшся, док. 1》 Мити собі обличчя, руки і т. ін. 2》 перен. Змочуватися, освіжатися вологою (дощем, росою і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. умиватися — облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) (крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)) по́том. Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи.  Фразеологічний словник української мови
6. умиватися — УМИВА́ТИСЯ (ВМИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УМИ́ТИСЯ (ВМИ́ТИСЯ), и́юся, и́єшся, док. 1. Мити собі обличчя, руки і т. ін. Івась почухав голову, узяв нехотя кухоль і почав умиватись (Мирний, І, 1954, 240); — Може, умиєтесь з дороги?...  Словник української мови в 11 томах