умиватися

умива́тися

[ўмиеватиес'а]

= вмиватися

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умиватися — умива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. умиватися — Митися, обмиватися; (дощем) зрошуватися, (потом) вкриватися, (кров 'ю) заливатися; (слізьми) ІД. плакати. Словник синонімів Караванського
  3. умиватися — УМИВА́ТИСЯ (ВМИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УМИ́ТИСЯ (ВМИ́ТИСЯ), и́юся, и́єшся, док. 1. Мити собі обличчя, руки і т. ін. Івась почухав голову, узяв нехотя кухоль і почав умиватись (Панас Мирний); – Може, умиєтесь з дороги?... Словник української мови у 20 томах
  4. умиватися — (вмиватися), -аюся, -аєшся, недок., умитися (вмитися), -июся, -иєшся, док. 1》 Мити собі обличчя, руки і т. ін. 2》 перен. Змочуватися, освіжатися вологою (дощем, росою і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. умиватися — облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) (крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)) по́том. Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи. Фразеологічний словник української мови
  6. умиватися — УМИВА́ТИСЯ (ВМИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УМИ́ТИСЯ (ВМИ́ТИСЯ), и́юся, и́єшся, док. 1. Мити собі обличчя, руки і т. ін. Івась почухав голову, узяв нехотя кухоль і почав умиватись (Мирний, І, 1954, 240); — Може, умиєтесь з дороги?... Словник української мови в 11 томах