Орфоепічний словник української мови

ураган

урага́н

[ураган]

-ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ураган — урага́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ураган — див. ГУРАҐАН.  Словник синонімів Караванського
  3. ураган — див. вітер  Словник синонімів Вусика
  4. ураган — Буревій, вир, завирюха, суховій, хуртовина, див. буря, метіль, гураган, торнадо, тайфун, смерч, пурга  Словник чужослів Павло Штепа
  5. ураган — УРАГА́Н, у, ч. 1. Вітер великої руйнівної сили (до 12 балів). Завтра ж рано Завив голодний Звір в пустині, і повів Ураган холодний (Т. Шевченко); Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган.  Словник української мови у 20 томах
  6. ураган — вигук; мол. Вираження здивування або незадоволення, осуду.  Словник жарґонної лексики української мови
  7. ураган — -у, ч. 1》 Вітер великої руйнівної сили (до 12 балів). 2》 чого, перен. Про велику силу, напруженість проходження чого-небудь. || Стрімкий розвиток, бурхливий вияв чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ураган — Надзвичайно сильний поривчастий вітер швидкістю понад 120 км/год.  Універсальний словник-енциклопедія
  9. ураган — БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал.  Словник синонімів української мови
  10. ураган — Урага́н, треба гураґа́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. ураган — УРАГА́Н, у, ч. 1. Вітер великої руйнівної сили (до 12 балів). Завтра ж рано Завив голодний Звір в пустині, і повів Ураган холодний (Шевч., II, 1963, 184); Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган.  Словник української мови в 11 томах