Орфоепічний словник української мови

уродженець

уро́дженець

[уроджеинеиц']

-н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. уродженець — уро́дженець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. уродженець — УРО́ДЖЕНЕЦЬ, нця, ч. Людина, яка народилася в якому-небудь місці, родом з якої-небудь країни, області, міста, села і т. ін. У кожного народу в свої бояни, свої пропагандисти пісні ..  Словник української мови у 20 томах
  3. уродженець — -нця, ч. Людина, яка народилася в якому-небудь місці, родом з якої-небудь країни, області, міста, села і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уродженець — УРО́ДЖЕНЕЦЬ, нця, ч. Людина, яка народилася в якому-небудь місці, родом з якої-небудь країни, області, міста, села і т. ін. У кожного народу в свої бояни, свої пропагандисти пісні..  Словник української мови в 11 томах