усереднювати

усере́днювати

[усе^иред(')н'увати^е]

-н'уйу, -н'уйе^иш

Значення в інших словниках

1. усереднювати — усере́днювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. усереднювати — УСЕРЕ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСЕРЕ́ДНИТИ, ню, ниш, док., кого, що. Позбавляти особистих рис, якостей; узагальнювати (про групу осіб, предметів, явищ).  Словник української мови у 20 томах