усереднювати

УСЕРЕ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСЕРЕ́ДНИТИ, ню, ниш, док., кого, що.

Позбавляти особистих рис, якостей; узагальнювати (про групу осіб, предметів, явищ).

Значення в інших словниках

1. усереднювати — усере́днювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. усереднювати — [усеиред(')н'уватие] -н'уйу, -н'уйеиш  Орфоепічний словник української мови