уїхати —
уї́хати 1 дієслово доконаного виду їдучи, потрапляти в середину, в межі чогось уї́хати 2 дієслово доконаного виду подолати якусь відстань
Орфографічний словник української мови
уїхати —
УЇ́ХАТИ¹ див. уїжджа́ти¹. УЇ́ХАТИ² див. в'їжджа́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
уїхати —
I див. уїжджати I. II див. в'їжджати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уїхати —
В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док.
Словник синонімів української мови
уїхати —
УЇ́ХАТИ¹ див. уїжджа́ти¹. УЇ́ХАТИ² див. вїжджа́ти¹.
Словник української мови в 11 томах
уїхати —
Уїхати см. уїздити.
Словник української мови Грінченка