Значення в інших словниках
-
уярмлювати —
уя́рмлювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
уярмлювати —
Накидати ярмо <�зашморг>, запрягати в ярма, ПОНЕВОЛЮВАТИ, обертати в рабство; док. УЯРМИТИ, закайданити.
Словник синонімів Караванського
-
уярмлювати —
див. підкорювати
Словник синонімів Вусика
-
уярмлювати —
УЯ́РМЛЮВАТИ, юю, юєш і УЯРМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., УЯРМИ́ТИ, млю́, миш; мн. уярмля́ть; док., кого, що. Позбавляти свободи, незалежності; цілком підкоряти своїй владі; поневолювати.
Словник української мови у 20 томах
-
уярмлювати —
-юю, -юєш і уярмляти, -яю, -яєш, недок., уярмити, -млю, -миш; мн. уярмлять; док., перех. Позбавляти свободи, незалежності; цілком підкоряти своїй владі; поневолювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
уярмлювати —
ПІДКОРИ́ТИ (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ОПАНУВА́ТИ, ЗНЕВО́ЛИТИ, ПРИНЕВО́ЛИТИ, ПРИБРА́ТИ ДО РУК, УЯРМИ́ТИ, ПІДХИЛИ́ТИ розм., СХИЛИ́ТИ розм., ПІДГОРНУ́ТИ розм., ПОСІ́СТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
уярмлювати —
УЯ́РМЛЮВАТИ, юю, юєш і УЯРМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., УЯРМИ́ТИ, млю́, миш; мн. уярмля́ть; док., перех. Позбавляти свободи, незалежності; цілком підкоряти своїй владі; поневолювати.
Словник української мови в 11 томах