Орфоепічний словник української мови

фанатичний

фанати́чний

[фанатичнией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фанатичний — фанати́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. фанатичний — Бузувірський; загорілий; шовіністичний; (- любов) пристрасний.  Словник синонімів Караванського
  3. фанатичний — ФАНАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Сповнений фанатизму, який діє і мислить, як фанатик. – Відомо вам, яко фанатичному проповідникові релігійно-ідеалістичних ідей, що видів атеїзму існує стільки...  Словник української мови у 20 томах
  4. фанатичний — -а, -е. 1》 Сповнений фанатизму, який діє і мислить, як фанатик. 2》 Власт. фанатикові; фанатикам. || Пройнятий величезною пристрастю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фанатичний — фанати́чний той, що відзначається фанатизмом.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фанатичний — ПРИ́СТРАСНИЙ (про людину — здатний на сильні почуття; який відверто виявляє сильні почуття, не приховує їх), ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, ПАЛКИ́Й, ФАНАТИ́ЧНИЙ, ГАРЯЧИЙ, ПОЛУМ'ЯНИЙ, ПОЛУМ'ЯНИ́СТИЙ рідше, ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, КИПУ́ЧИЙ, РЕТИ́ВИЙ фольк.  Словник синонімів української мови
  7. фанатичний — Фанати́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. фанатичний — ФАНАТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Сповнений фанатизму, який діє і мислить, як фанатик. — Відомо вам, яко фанатичному проповідникові релігійно-ідеалістичних ідей, що видів атеїзму існує стільки...  Словник української мови в 11 томах
  9. фанатичний — рос. фанатический той, що відзначається фанатизмом.  Eкономічна енциклопедія