Орфоепічний словник української мови

фаховий

фахови́й

[фаховий]

м. (на) -вому/-хоув'ім, мн. -хоув'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фаховий — Спеціальний, професіональний, професійний.  Словник синонімів Полюги
  2. фаховий — фахови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. фаховий — ФАХОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до фаху, пов'язаний із якимось фахом. – Маня майже розпачає [розпачує], що не може... виїхати за границю й віддатись вищим фаховим студіям (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. фаховий — -а, -е. 1》 Стос. до фаху, пов'язаний з якимось фахом. 2》 Стос. до фахівця. || Власт. фахівцеві. || Який є фахівцем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фаховий — ФАХОВИЙ (пов'язаний з яким-небудь фахом), СПЕЦІА́ЛЬНИЙ, ПРОФЕСІЙНИЙ, ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ. Фаховий рівень; Спеціальна література.  Словник синонімів української мови
  6. фаховий — Фахови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фаховий — ФАХОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до фаху, пов’язаний з якимось фахом. — Маня майже розпачає [розпачує], що не може… виїхати за границю й віддатись вищим фаховим студіям (Коб.  Словник української мови в 11 томах