Значення в інших словниках
-
функція —
фу́нкція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
функція —
(чия) обов'язок, повинність, с. місія; (грошей) призначення, роля; (органів) БІОЛ. праця, діяльність, робота.
Словник синонімів Караванського
-
функція —
Дія, чинність, праця, завдання, обов'язок, служба
Словник чужослів Павло Штепа
-
функція —
(лат. functio — відповідність, відображення) — правило, за яким значенню кожної незалежної змінної відповідає значення певної залежної змінної. Поняття Ф. є одним з центральних теоретичних положень музикознавства (Див. Ф. гармонічні, Ф.змінні, Ф.ладові, Ф. лінеарні, Ф.модальні, Ф.тональні і т.д.).
Словник-довідник музичних термінів
-
функція —
ФУ́НКЦІЯ, ї, ж. 1. книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. Видатний російський кліматолог О. І. Воєйков учив, що ріки, а також значна кількість озер є функцією сучасного клімату (з наук.
Словник української мови у 20 томах
-
функція —
-ї, ж. 1》 книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. 2》 книжн. Робота кого-, чого-небудь, обов'язок, коло діяльності когось, чогось. || Призначення, роль чого-небудь. 3》 фізіол.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
функція —
фу́нкція (від лат. functio – виконання, звершення) 1. Діяльність, обов’язок, робота; призначення. 2. матем. Величина, яка змінюється зі зміною незалежної змінної величини (аргументу). 3. біол. Специфічна діяльність органа чи організму.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
функція —
Одне з найважливіших понять у математиці; взаємно-однозначна відповідність елементам однієї множини X (x ∈ X — аргумент функції) елементів ін.
Універсальний словник-енциклопедія
-
функція —
ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (органів, частин живого організму, механізмів тощо), ФУ́НКЦІЯ, ФУНКЦІОНУВА́ННЯ, РОБО́ТА розм., ПОВЕДІ́НКА розм. Вища нервова діяльність; Порушення функцій залоз внутрішньої секреції; Приємно було ступати по твердій стежці...
Словник синонімів української мови
-
функція —
Фу́нкція, -ції, -цією; фу́нкції, -цій
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
функція —
ФУ́НКЦІЯ, ї, ж. 1. книжн. Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін. У зв’язку з ліквідацією експлуататорських класів відмерла функція придушення їх опору.
Словник української мови в 11 томах
-
функція —
рос. функция 1. При програмуванні — процедура, в процесі виконання якої формується певне значення і виклик якої може бути використаний як операнд у виразі. 2. В економіці-конкретне зобов'язання, призначення або спеціалізований вид управління діяльністю.
Eкономічна енциклопедія