фунікулер —
фунікуле́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
фунікулер —
див. елеватор, вінда
Словник чужослів Павло Штепа
фунікулер —
ФУНІКУЛЕ́Р, а, ч. Залізниця з канатною тягою для перевезення пасажирів на крутих підйомах і спусках. По обіді їду купатися, це доволі далеко і тим невигідно, бо доведеться підніматися на острів фунікулером (М.
Словник української мови у 20 томах
фунікулер —
-а, ч. Залізниця з канатною тягою для перевезення пасажирів на крутих узвозах і спусках.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фунікулер —
фунікуле́р (франц. funiculaire, букв. – канатний, від лат. funiculus – мотузка) залізниця з канатною тягою на крутих підйомах і спусках.
Словник іншомовних слів Мельничука
фунікулер —
ФУНІКУЛЕ́Р, а, ч. Залізниця з канатною тягою для перевезення пасажирів на крутих підйомах і спусках. По обіді їду купатися, це доволі далеко і тим невигідно, бо доведеться підніматися на острів фунікулером (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
фунікулер —
(фр. < лат. — мотузка) Канатна залізниця на крутих схилах. Вагони з пасажирами або вантажем підіймаються і опускаються канатною тягою. При невеликих підйомах між рейками прокладались зубчасті рейки, за які зачіплялося зубчасте колесо, насаджене на вісь вагона.
Архітектура і монументальне мистецтво