фунікулер
ФУНІКУЛЕ́Р, а, ч.
Залізниця з канатною тягою для перевезення пасажирів на крутих підйомах і спусках.
По обіді їду купатися, це доволі далеко і тим невигідно, бо доведеться підніматися на острів фунікулером (М. Коцюбинський);
Вона тихо пройшла Площу Богдана, подивилась здалека на Софійський собор з його химерними старити банями, потім пройшла сквером, повз фунікулер (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)