Орфоепічний словник української мови

хвіртковий

хвірткови́й

[хв'іртковий]

м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хвіртковий — хвірткови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. хвіртковий — ХВІРТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до хві́ртка. Іде Левко з відрами, знімає клямку з хвірткової скаби, зачиняє за собою, перенісши смагляву руку на дерев'яні зуби штахетів (І. Драч).  Словник української мови у 20 томах
  3. хвіртковий — -а, -е. Прикм. до хвіртка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвіртковий — ХВІРТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до хві́ртка. Іде Левко з відрами, знімає клямку з хвірткової скаби, зачиняє за собою, перенісши смагляву руку на дерев’яні зуби штахетів (Драч, Іду.., 1970, 35).  Словник української мови в 11 томах