хвіртковий
хвірткови́й
[хв'іртковий]
м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвіртковий — хвірткови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- хвіртковий — ХВІРТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до хві́ртка. Іде Левко з відрами, знімає клямку з хвірткової скаби, зачиняє за собою, перенісши смагляву руку на дерев'яні зуби штахетів (І. Драч). Словник української мови у 20 томах
- хвіртковий — -а, -е. Прикм. до хвіртка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хвіртковий — ХВІРТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до хві́ртка. Іде Левко з відрами, знімає клямку з хвірткової скаби, зачиняє за собою, перенісши смагляву руку на дерев’яні зуби штахетів (Драч, Іду.., 1970, 35). Словник української мови в 11 томах