хвіртковий

ХВІРТКОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до хві́ртка.

Іде Левко з відрами, знімає клямку з хвірткової скаби, зачиняє за собою, перенісши смагляву руку на дерев'яні зуби штахетів (І. Драч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвіртковий — хвірткови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хвіртковий — [хв'іртковий] м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і Орфоепічний словник української мови
  3. хвіртковий — -а, -е. Прикм. до хвіртка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвіртковий — ХВІРТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до хві́ртка. Іде Левко з відрами, знімає клямку з хвірткової скаби, зачиняє за собою, перенісши смагляву руку на дерев’яні зуби штахетів (Драч, Іду.., 1970, 35). Словник української мови в 11 томах