Орфоепічний словник української мови

хижість

хи́жість

иж'іс'т']

-жос'т'і, ор. -ж'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хижість — хи́жість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. хижість — ХИ́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість за знач. хи́жий. Заборола впали два; В про́лом той половці впали І тут тільки показали Хижість тигра й силу льва [лева] (І. Франко); Він наводив своєю силою й хижістю страх на самих навіть одважних (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. хижість — -жості, ж. Властивість за знач. хижий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хижість — ХИ́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість за знач. хи́жий. Заборола впали два; В про́лом той половці впали І тут тільки показали Хижість тигра й силу льва [лева] (Фр., XIII, 1954, 372); Він наводив своєю силою й хижістю страх на самих навіть одважних (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  5. хижість — Хижість, -жости ж. Хищность. Желех.  Словник української мови Грінченка