Орфоепічний словник української мови

хляскіт

хля́скіт

[хл'аск'іт]

-коту, м. (на) -кот'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хляскіт — хля́скіт іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. хляскіт — ХЛЯ́СКІТ, коту, ч., розм. Звуки від биття по кому-, чому-небудь чимсь гнучким, від падіння крапель і т. ін. В лице б'є скісний холодний дощ. Піднявши відлогу, корчмар прямує на шлях. Він чуйно вслухається. Тільки одноманітний хляскіт дощу (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
  3. хляскіт — -коту, ч., розм. Звуки від биття по кому-, чому-небудь чимсь гнучким, від падіння крапель і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хляскіт — ХЛЯ́СКІТ, коту, ч., розм. Звуки від биття по кому-, чому-небудь чимсь гнучким, від падіння крапель і т. ін. В лице б’є скісний холодний дощ. Піднявши відлогу, корчмар прямує на шлях. Він чуйно вслухається. Тільки одноманітний хляскіт дощу (Рибак, Помилка.., 1956, 14).  Словник української мови в 11 томах