хляскіт
ХЛЯ́СКІТ, коту, ч., розм. Звуки від биття по кому-, чому-небудь чимсь гнучким, від падіння крапель і т. ін.
В лице б’є скісний холодний дощ. Піднявши відлогу, корчмар прямує на шлях. Він чуйно вслухається. Тільки одноманітний хляскіт дощу (Рибак, Помилка.., 1956, 14).
Словник української мови (СУМ-11)