хомутик

хому́тик

[хо^умути^ек]

-ка, м. (на) -ку, мн. -ки^е, -к'іў

Значення в інших словниках

1. хомутик — хому́тик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хомутик — ХОМУ́ТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до хому́т. 2. З'єднувальна деталь кільцюватої форми. Основними деталями механізму включення [двигуна] є муфта включення з хомутиком, натискний важіль і вилка включення з валиком (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. хомутик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до хомут. 2》 З'єднувальна деталь кільцюватої форми. || Рухома деталь на якій-небудь метричній лінії, важелі і т. ін., що служить для вимірювання. || Дужка окулярів. 3》 спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хомутик — ДУ́ЖКА (деталь окулярів), ХОМУ́ТИК.  Словник синонімів української мови
5. хомутик — ХОМУ́ТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до хому́т. 2. З’єднувальна деталь кільцюватої форми. Основними деталями механізму включення [двигуна] є муфта включення з хомутиком, натискний важіль і вилка включення з валиком (Зерн.  Словник української мови в 11 томах