Значення в інших словниках
-
царювати —
царюва́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
царювати —
Керувати царством, сидіти на троні, ур. царствувати; ЖМ. орудувати, верховодити; (над чим) П. панувати, домінувати.
Словник синонімів Караванського
-
царювати —
див. керувати
Словник синонімів Вусика
-
царювати —
ЦАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Бути царем, правити царством. [О л я:] Ще в той час царював лютий-прелютий цар Микола I (С. Васильченко); – Триста років тільки дім Романових існував, – озвався Карпо, хвастаючись перед гостями своєю обізнаністю.
Словник української мови у 20 томах
-
царювати —
-юю, -юєш, недок. 1》 Бути царем, правити царством. || розм. Повноправно порядкувати, самовільно керувати ким-, чим-небудь. 2》 перен. Бути першим, переважати всіх у чому-небудь. 3》 перен. Наповнювати собою; домінувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
царювати —
ПАНУВА́ТИ (мати переважне в порівнянні з чимсь поширення; безмежно поширюватися), ДОМІНУВА́ТИ, ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИ уроч., ЦАРЮВА́ТИ, ЦАРИ́ТИ, ЦА́РСТВУВАТИ рідше. Цілковита тиша панувала навколо (І.
Словник синонімів української мови
-
царювати —
Царюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, -рю́є
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
царювати —
ЦАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Бути царем, правити царством. [О л я:] Ще в той час царював лютий-прелютий цар Микола I (Вас., III, 1960, 278); — Триста років тільки дім Романових існував,— озвався Карпо, хвастаючись перед гостями своєю обізнаністю.
Словник української мови в 11 томах
-
царювати —
Царювати, -рюю, -єш гл. Царствовать. І в потузі твоїй будеш тихо царювати. К. Псал. 108.
Словник української мови Грінченка