Словник синонімів української мови

царювати

ПАНУВА́ТИ (мати переважне в порівнянні з чимсь поширення; безмежно поширюватися), ДОМІНУВА́ТИ, ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИ уроч., ЦАРЮВА́ТИ, ЦАРИ́ТИ, ЦА́РСТВУВАТИ рідше. Цілковита тиша панувала навколо (І. Багмут); Річинські пили з російськими офіцерами на відкритій веранді вечірній чай (до цієї пори вдома домінувала кава) (Ірина Вільде); В місті володарювала зима (Ю. Збанацький); Над степом владарювала чорна квітнева ніч (І. Цюпа); Щебече зяблича сім'я, І сиза горлиця воркує; Чудова ж пісня солов'я Над всіми співами царює (Я. Щоголів); (Єлизавета:) Невже немає справді місця в світі, Де б мир царив і де б цвіла любов (І. Кочерга); Десь рвуться снаряди, смерть царствує там (І. Нехода).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. царювати — царюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. царювати — Керувати царством, сидіти на троні, ур. царствувати; ЖМ. орудувати, верховодити; (над чим) П. панувати, домінувати.  Словник синонімів Караванського
  3. царювати — див. керувати  Словник синонімів Вусика
  4. царювати — [цар'уватие] -р'уйу, -р'уйеиш  Орфоепічний словник української мови
  5. царювати — ЦАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Бути царем, правити царством. [О л я:] Ще в той час царював лютий-прелютий цар Микола I (С. Васильченко); – Триста років тільки дім Романових існував, – озвався Карпо, хвастаючись перед гостями своєю обізнаністю.  Словник української мови у 20 томах
  6. царювати — -юю, -юєш, недок. 1》 Бути царем, правити царством. || розм. Повноправно порядкувати, самовільно керувати ким-, чим-небудь. 2》 перен. Бути першим, переважати всіх у чому-небудь. 3》 перен. Наповнювати собою; домінувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. царювати — Царюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, -рю́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. царювати — ЦАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Бути царем, правити царством. [О л я:] Ще в той час царював лютий-прелютий цар Микола I (Вас., III, 1960, 278); — Триста років тільки дім Романових існував,— озвався Карпо, хвастаючись перед гостями своєю обізнаністю.  Словник української мови в 11 томах
  9. царювати — Царювати, -рюю, -єш гл. Царствовать. І в потузі твоїй будеш тихо царювати. К. Псал. 108.  Словник української мови Грінченка