цуратися —
Сахатися <�як від чуми>, пекатися, уникати, триматися осторонь, обертатися спиною до кого, д. відчужуватися, р. чужатися, цурати, с. зрікатися, відмовлятися від; (людей) тікати від кого; (чого) гребувати чим.
Словник синонімів Караванського
цуратися —
див. відмовляти; гидувати; уникати
Словник синонімів Вусика
цуратися —
цура́тися дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
цуратися —
ЦУРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., кого, чого, рідко що, ким, чим і без дод. Триматися осторонь, уникати кого-, чого-небудь. – Знаю, – каже [Маруся], – що він мене не кохає; се я давно і добре знаю, – та він мене і не цурається (Марко Вовчок)...
Словник української мови у 20 томах
цуратися —
-аюся, -аєшся, недок., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка. Триматися осторонь, уникати кого-, чого-небудь. || Ухилятися від чого-небудь (яких-небудь дій, справ і т. ін.); гребувати. || Не виявляти інтересу до чого-небудь, зневажати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цуратися —
ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм.
Словник синонімів української мови
цуратися —
Цура́тися, -ра́юєя, -ра́єшся кого, чого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цуратися —
ЦУРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., кого, чого, рідко що, ким, чим і без додатка. Триматися осторонь, уникати кого-, чого-небудь. — Знаю,— каже [Маруся], — що він мене не кохає; се я давно і добре знаю,— та він мене і не цурається (Вовчок, I, 1955, 236)...
Словник української мови в 11 томах