чадний —
ЧАДНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до чад 1. Чадний дух сірки, лою, овечого поту стояв у приміщенні (О. Гончар); // Який виділяє, утворює чад. А другий танк, немов шматок комети, поніс чадний вогонь аж у небо [..] (М.
Словник української мови у 20 томах
чадний —
чадни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
чадний —
-а, -е. 1》 Прикм. до чад 1). || Який виділяє, утворює чад. || Який містить чад, наповнений чадом. Чадний газ — безбарвний отруйний газ, продукт неповного згоряння карбонових сполук, монооксид карбону. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чадний —
ДИ́МНИЙ (який димить; сповнений диму), КУРНИ́Й, ЧАДНИ́Й. Навколо вогнищ димних вояки Од вітру трусяться і чистять зброю (В. Мисик); В ранки погожі і в сутінки пізні З димної кузні клекіт гуля (А.
Словник синонімів української мови
чадний —
Чадни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
чадний —
ЧАДНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до чад 1. Із степу долітав у хутір теплий душок розпареної землі, змішаний із чадним запахом торішніх полинів (Тют.
Словник української мови в 11 томах
чадний —
Чадний, -а, -е Угарный. Ся улиця вела у пекло.... од диму вся була чадна. Котл. Ен. III. 27.
Словник української мови Грінченка