Словник української мови Грінченка

чадний

Чадний, -а, -е

Угарный. Ся улиця вела у пекло.... од диму вся була чадна. Котл. Ен. III. 27.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. чадний — (- хату) димний, курний, П. паморочливий, п'янкий  Словник синонімів Караванського
  2. чадний — [чадний] м. (на) -ному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. чадний — ЧАДНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до чад 1. Чадний дух сірки, лою, овечого поту стояв у приміщенні (О. Гончар); // Який виділяє, утворює чад. А другий танк, немов шматок комети, поніс чадний вогонь аж у небо [..] (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. чадний — чадни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  5. чадний — -а, -е. 1》 Прикм. до чад 1). || Який виділяє, утворює чад. || Який містить чад, наповнений чадом. Чадний газ — безбарвний отруйний газ, продукт неповного згоряння карбонових сполук, монооксид карбону. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чадний — ДИ́МНИЙ (який димить; сповнений диму), КУРНИ́Й, ЧАДНИ́Й. Навколо вогнищ димних вояки Од вітру трусяться і чистять зброю (В. Мисик); В ранки погожі і в сутінки пізні З димної кузні клекіт гуля (А.  Словник синонімів української мови
  7. чадний — Чадни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чадний — ЧАДНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до чад 1. Із степу долітав у хутір теплий душок розпареної землі, змішаний із чадним запахом торішніх полинів (Тют.  Словник української мови в 11 томах