гл. Угарить. Чадить груба, — одіткни верх. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
чадити —
ЧАДИТИ, ЧАДІТИ – ЧАДІТИ Чадити, чадіти, -джу, -диш. Виділяти чад, напускати чаду. На комині блищала лампа без скла й більше чадила, ніж світила (І.Нечуй-Левицький); Мотор., чадив перегаром бензину й масла (П.Загребельний); На столі чадів каганчик (А.
Літературне слововживання
чадити —
[чадитие] чаджу, -диш, -диемо, -диете; нак. -ди, -д'іт'
Орфоепічний словник української мови
чадити —
ЧАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, ди́ть, недок. 1. чим. Напускати чаду (у 1 знач.), диму. Дачник – явище цілком атмосферичне: .. Сонце робить його рухливим, задирикуватим [задерикуватим], він срізь нишпорить, залазить у кожну щілину, висить на деревах...
Словник української мови у 20 томах
чадити —
чади́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
чадити —
і чадіти, -джу, -диш, недок. 1》 Виділяти чад (у 1 знач.). || Диміти, коптіти. 2》 чим. Напускати чаду (у 1 знач.) курінням, паленням тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чадити —
ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) (виділяти, випускати дим), ДИМИ́ТИСЯ (ДИМІ́ТИСЯ), КУРІ́ТИ (КУРИ́ТИ), КУРІ́ТИСЯ (КУРИ́ТИСЯ), ЧАДИ́ТИ (ЧАДІ́ТИ), ДИМУВА́ТИ розм., КАДИ́ТИ розм.; КОПТІ́ТИ (густо, з кіпоттю). На обрії димить пароплав (О.
Словник синонімів української мови
чадити —
ЧАДИ́ТИ і ЧАДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. Виділяти чад (у 1 знач.). Колосся вже обсмалилось, придиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах