чадити
Чади́ти, -джу́, -ди́ш
гл. Угарить. Чадить груба, — одіткни верх. Харьк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чадити — ЧАДИТИ, ЧАДІТИ – ЧАДІТИ Чадити, чадіти, -джу, -диш. Виділяти чад, напускати чаду. На комині блищала лампа без скла й більше чадила, ніж світила (І.Нечуй-Левицький); Мотор., чадив перегаром бензину й масла (П.Загребельний); На столі чадів каганчик (А. Літературне слововживання
- чадити — Виділяти чад, диміти, куріти, (чим) димити, курити, кадити Словник синонімів Караванського
- чадити — див. палити Словник синонімів Вусика
- чадити — [чадитие] чаджу, -диш, -диемо, -диете; нак. -ди, -д'іт' Орфоепічний словник української мови
- чадити — ЧАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, ди́ть, недок. 1. чим. Напускати чаду (у 1 знач.), диму. Дачник – явище цілком атмосферичне: .. Сонце робить його рухливим, задирикуватим [задерикуватим], він срізь нишпорить, залазить у кожну щілину, висить на деревах... Словник української мови у 20 томах
- чадити — чади́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- чадити — і чадіти, -джу, -диш, недок. 1》 Виділяти чад (у 1 знач.). || Диміти, коптіти. 2》 чим. Напускати чаду (у 1 знач.) курінням, паленням тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чадити — ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) (виділяти, випускати дим), ДИМИ́ТИСЯ (ДИМІ́ТИСЯ), КУРІ́ТИ (КУРИ́ТИ), КУРІ́ТИСЯ (КУРИ́ТИСЯ), ЧАДИ́ТИ (ЧАДІ́ТИ), ДИМУВА́ТИ розм., КАДИ́ТИ розм.; КОПТІ́ТИ (густо, з кіпоттю). На обрії димить пароплав (О. Словник синонімів української мови
- чадити — Чади́ти, -джу́, -ди́ш, -дя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чадити — ЧАДИ́ТИ і ЧАДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. Виділяти чад (у 1 знач.). Колосся вже обсмалилось, придиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах