чадити

ЧАДИТИ, ЧАДІТИ – ЧАДІТИ

Чадити, чадіти, -джу, -диш. Виділяти чад, напускати чаду. На комині блищала лампа без скла й більше чадила, ніж світила (І.Нечуй-Левицький); Мотор., чадив перегаром бензину й масла (П.Загребельний); На столі чадів каганчик (А.Хижняк); Євген мовчав, чадів махоркою... (В.Земляк).

Чадіти, -ію, -ієш. Отруюватися чадом. Саму б її засадити, рижу відьму, в оце смердюче, перегріте пекло, де чадієш від сірки (О.Гончар).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

чадити — Виділяти чад, диміти, куріти, (чим) димити, курити, кадити Словник синонімів Караванського
чадити — див. палити Словник синонімів Вусика
чадити — [чадитие] чаджу, -диш, -диемо, -диете; нак. -ди, -д'іт' Орфоепічний словник української мови
чадити — ЧАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, ди́ть, недок. 1. чим. Напускати чаду (у 1 знач.), диму. Дачник – явище цілком атмосферичне: .. Сонце робить його рухливим, задирикуватим [задерикуватим], він срізь нишпорить, залазить у кожну щілину, висить на деревах... Словник української мови у 20 томах
чадити — чади́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
чадити — і чадіти, -джу, -диш, недок. 1》 Виділяти чад (у 1 знач.). || Диміти, коптіти. 2》 чим. Напускати чаду (у 1 знач.) курінням, паленням тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
чадити — ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) (виділяти, випускати дим), ДИМИ́ТИСЯ (ДИМІ́ТИСЯ), КУРІ́ТИ (КУРИ́ТИ), КУРІ́ТИСЯ (КУРИ́ТИСЯ), ЧАДИ́ТИ (ЧАДІ́ТИ), ДИМУВА́ТИ розм., КАДИ́ТИ розм.; КОПТІ́ТИ (густо, з кіпоттю). На обрії димить пароплав (О. Словник синонімів української мови
чадити — Чади́ти, -джу́, -ди́ш, -дя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
чадити — ЧАДИ́ТИ і ЧАДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. Виділяти чад (у 1 знач.). Колосся вже обсмалилось, придиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
чадити — Чади́ти, -джу́, -ди́ш гл. Угарить. Чадить груба, — одіткни верх. Харьк. у. Словник української мови Грінченка