чистий —
Не брудний, не забруднений, не замащений; (морально) незаплямований, незаплямлений, праведний; (покій) парадний; (рушник) випраний, свіжий; (одяг) не ношений; (- білизну) білий; (хто) охайний, чепурний, акуратний; (- воду) прозорий, не каламутний...
Словник синонімів Караванського
чистий —
I начищений, перечищений, прочищений, чистенький, чистесенький, чистісінький Фразеологічні синоніми: жилавий понеділок (церк.); чистий понеділок (т.с.) II див. щирий
Словник синонімів Вусика
чистий —
ЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. – І м'яко спать мені і ласо можна їсти, І бігаю не в бур'янах; Сухенькі лапки, хвостик чистий, Не так, як твій, у реп'яхах... (Л.
Словник української мови у 20 томах
чистий —
чи́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
чистий —
чи́стий 1. чистий ◊ чи́стий як буршти́н бідний, убогий (Франко) ◊ чи́стий як кришта́ль бездоганний, праведний, безгрішний (Франко) (ст) ♦ чи́стому все чи́сто: Чистому все чисто – у кого душа чиста від сказ...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
чистий —
Чистий, як бурштин. Такий чистий, що аж видно крізь нього. Бурштин—скаменіла живиця. Чистий, як сльоза. Дуже чистий.
Приповідки або українсько-народня філософія
чистий —
-а, -е. 1》 Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чисте, -того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чистий —
бра́ти за чи́сту моне́ту. Щиро вірити, наївно вважати що-небудь за істину, правду. — Таки справді щось кава мені не смакує…— Прошу не пити, коли не подобається! — з обуренням виривалася Маруся, схоплюючися.
Фразеологічний словник української мови
чистий —
НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙ рідше, БЕЗГРІ́ШНИЙ уроч., ірон.; ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін.
Словник синонімів української мови
чистий —
Чи́стий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
чистий —
ЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. — І м’яко спать мені і ласо можна їсти, І бігаю не в бур’янах; Сухенькі лапки, хвостик чистий, Не так, як твій, у реп’яхах… (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах