чиститися

чи́ститися

[чисти^ети^ес'а]

чишчус'а, -сти^ес':а, -сти^ец':а, -с'т'ац':а; нак. чис'ц'а, чис'т'те^ис'а

Значення в інших словниках

1. чиститися — ЧИ́СТИТИСЯ, чи́щуся, чи́стишся, недок. 1. Очищати себе (тіло, убрання) від пилу, бруду і т. ін. Увесь день він чистився, чепуривсь, виглядався в дзеркало (І. Нечуй-Левицький); Ми одійшли подалі од хури й посідали під берестом.  Словник української мови у 20 томах
2. чиститися — чи́ститися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. чиститися — чищуся, чистишся, недок. 1》 Очищати себе (тіло, убрання) від пилу, бруду і т. ін. 2》 Пас. до чистити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чиститися — ЧИ́СТИТИСЯ, чи́щуся, чи́стишся, недок. 1. Очищати себе (тіло, убрання) від пилу, бруду і т. ін. Увесь день він чистився, чепуривсь, виглядався в дзеркало (Н.-Лев., І, 1956, 183); Ми одійшли подалі од хури й посідали під берестом. Я чистився від грязюки (Досв., Вибр., 1959, 64). 2. Пас. до чи́стити.  Словник української мови в 11 томах
5. чиститися — Чиститися, -щуся, -стишся гл. Чиститься. Почав чиститись і прибіратись. Левиц. Пов. 11.  Словник української мови Грінченка