чистка —
ЧИ́СТКА, и, ж. 1. Дія за знач. чи́стити 1, 2, 5; чищення. Ось біля крайньої [тачанки] кулеметник, колишній партизан, і Митько збирають після чистки свій кулемет (А. Головко); Одяг, в якому ходив [Василь] на роботу, віддав у хімічну чистку (М.
Словник української мови у 20 томах
чистка —
чи́стка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
чистка —
-и, ж. 1》 Дія за знач. чистити 1), 2), 5); чищення. 2》 перен. Перевірка якої-небудь організації з метою звільнення її від ворожих, шкідливих або непотрібних елементів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чистка —
ЧИ́СТКА, и, ж. 1. Дія за знач. чи́стити 1,2,5; чищення. Ось біля крайньої [тачанки] кулеметник, колишній партизан, і Митько збирають після чистки свій кулемет (Головко, І, 1957, 379); Одяг, в якому ходив [Василь] на роботу, віддав у хімічну чистку (Томч.
Словник української мови в 11 томах