чиститися —
[чистиетиес'а] чишчус'а, -стиес':а, -стиец':а, -с'т'ац':а; нак. чис'ц'а, чис'т'теис'а
Орфоепічний словник української мови
чиститися —
ЧИ́СТИТИСЯ, чи́щуся, чи́стишся, недок. 1. Очищати себе (тіло, убрання) від пилу, бруду і т. ін. Увесь день він чистився, чепуривсь, виглядався в дзеркало (І. Нечуй-Левицький); Ми одійшли подалі од хури й посідали під берестом.
Словник української мови у 20 томах
чиститися —
чищуся, чистишся, недок. 1》 Очищати себе (тіло, убрання) від пилу, бруду і т. ін. 2》 Пас. до чистити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чиститися —
ЧИ́СТИТИСЯ, чи́щуся, чи́стишся, недок. 1. Очищати себе (тіло, убрання) від пилу, бруду і т. ін. Увесь день він чистився, чепуривсь, виглядався в дзеркало (Н.-Лев., І, 1956, 183); Ми одійшли подалі од хури й посідали під берестом. Я чистився від грязюки (Досв., Вибр., 1959, 64). 2. Пас. до чи́стити.
Словник української мови в 11 томах
чиститися —
Чиститися, -щуся, -стишся гл. Чиститься. Почав чиститись і прибіратись. Левиц. Пов. 11.
Словник української мови Грінченка