читальний

чита́льний

[чи^етал'ни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. читальний — ЧИТА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для читання, для занять з книжками. В новому читальному залі було тихо й затишно (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
2. читальний — чита́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. читальний — -а, -е. Признач. для читання, для занять з книжками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. читальний — ЧИТА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для читання, для занять з книжками. В новому читальному залі було тихо й затишно (Баш, Вибр., 1948, 194).  Словник української мови в 11 томах