читальний

ЧИТА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для читання, для занять з книжками.

В новому читальному залі було тихо й затишно (Баш, Вибр., 1948, 194).

Значення в інших словниках

1. читальний — [чиетал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
2. читальний — ЧИТА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для читання, для занять з книжками. В новому читальному залі було тихо й затишно (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
3. читальний — чита́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
4. читальний — -а, -е. Признач. для читання, для занять з книжками.  Великий тлумачний словник сучасної мови