чіпкий —
(- руки) цупкий, д. ліпкий; (- хворобу) причепливий, заразливий; (до чого) беручкий, охочий.
Словник синонімів Караванського
чіпкий —
I беручкий, в'язкий, хваткий, цупкий, чіпкохвостий II див. в'язкий; нав'язливий
Словник синонімів Вусика
чіпкий —
ЧІПКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний, спроможний ухопити, втримати що-небудь, вчепитися за кого-, що-небудь (про руки, лапи, пазурі і т. ін.). І не зогледілася Настя, як чіпка материна рука зірвала з неї хустку і пожбурила в скриню (В.
Словник української мови у 20 томах
чіпкий —
чіпки́й прикметник
Орфографічний словник української мови
чіпкий —
-а, -е. 1》 Здатний, спроможний ухопити, втримати що-небудь, вчепитися за кого-, що-небудь (про руки, лапи, пазурі і т. ін.). || перен., розм. Який прагне захопити, привласнити якнайбільше; загребущий. || Здатний учепитися, ухопитися (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
чіпкий —
ЗАРА́ЗЛИВИЙ (про хворобу — яка має здатність передаватися іншому), ЗАРА́ЗНИЙ, ІНФЕКЦІ́ЙНИЙ мед., ЧІПКИ́Й розм. Ми мусили 1 1/2 місяці тримати карантин після заразливої хвороби (Леся Українка); Кір, кажуть, дуже заразна неміч (Панас Мирний)...
Словник синонімів української мови
чіпкий —
Чіпки́й, -ка́, -ке́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
чіпкий —
ЧІПКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний, спроможний ухопити, втримати що-небудь, вчепитися за кого-, що-небудь (про руки, лапи, пазури і т. ін.). І не зогледілася Настя, як чіпка материна рука зірвала з неї хустку і пожбурила в скриню (Речм., Весн.
Словник української мови в 11 томах
чіпкий —
Чіпкий, -а, -е Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка