чіплятися —
(використовувати що-небудь для звинувачення в чомусь) розм.: придиратися, присікатися, прискіпуватися, приставати, чіпатися.
Словник синонімів Полюги
чіплятися —
(до кого) займати <�чіпати> кого; (ногою) зачіпатися; (рукою) хапатися, братися; (- фарбу) чіпатися, приставати; (як смола) П. липнути; (до слів) ПРИСІКУВАТИСЯ; (за старе) держатися; (на гачок) ловитися.
Словник синонімів Караванського
чіплятися —
I причепитися, виснути ("Ну, чого ти виснеш!"), вчепитися, в'язнути, допоминатися, заважати (кому), заповзятися (на кого), зариватися (до кого), зачіпати, липнути, лізти (в очі), набиватися, набридати, навриплюватися, навріплюватися, нав'язуватися...
Словник синонімів Вусика
чіплятися —
ЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., за кого – що, об кого – що, до кого – чого. 1. Зачіпати кого-, що-небудь за щось, впритул торкатися кого-, чого-небудь. Вона йшла лугом, зеленою високою травою.
Словник української мови у 20 томах
чіплятися —
чіпля́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
чіплятися —
-яюся, -яєшся, недок., за кого – що, об кого – що, до кого – чого. 1》 Зачіпати кого-, що-небудь за щось. || Натикаючись на що-небудь, чіпати його під час руху, зачіпатися за нього.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чіплятися —
ві́шатися (ки́датися, чіпля́тися) / пові́ситися (ки́нутися, почепи́тися) на ши́ю кому, несхв. Нав’язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності, взаємності (про жінок у ставленні до чоловіків).
Фразеологічний словник української мови
чіплятися —
ЗАЛИЦЯ́ТИСЯ без додатка і до кого, рідко на кого, коло кого, з ким (маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.
Словник синонімів української мови
чіплятися —
ЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., за кого — що, об кого — що, до кого — чого. 1. Зачіпати кого-, що-небудь за щось. Вона йшла лугом, зеленою високою травою.
Словник української мови в 11 томах
чіплятися —
Чіпля́тися, -ля́юся, -єшся гл. 1) Цѣпляться. Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце. Ном. № 2164. 2) Привязываться, приставать.
Словник української мови Грінченка