шанобливий —
I благоговійний, побожний, святобливий, шановливий, шляхетний II див. побожний
Словник синонімів Вусика
шанобливий —
ШАНОБЛИ́ВИЙ, а, е. Сповнений глибокої поваги, пошани до кого-, чого-небудь. Капітан Павло в душі глибоко поважав Самсонова, хоч, власне, й до інших членів експедиції ставився з шанобливою прихильністю (Ю.
Словник української мови у 20 томах
шанобливий —
шанобли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
шанобливий —
-а, -е. Сповнений глибокої поваги, пошани до кого-, чого-небудь. || Який виявляє глибоку повагу, пошану до кого-небудь (про людину). || Сповнений виразу глибокої поваги, пошани до кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шанобливий —
ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше...
Словник синонімів української мови
шанобливий —
Шанобли́вий і шановли́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шанобливий —
ШАНОБЛИ́ВИЙ, а, е. Сповнений глибокої поваги, пошани до кого-, чого-небудь. Капітан Павло в душі глибоко поважав Самсонова, хоч, власне, й до інших членів експедиції ставився з шанобливою прихильністю (Ю. Бедзик, Вогонь..
Словник української мови в 11 томах
шанобливий —
Шанобливий, шановливий, -а, -е Почтительный. Буде слухняна і шановлива. Кост. Ч. 33.
Словник української мови Грінченка