шарик —
ША́РИК, а, ч. Зменш. до шар². Виявилось, що в його діда-коваля є старезна рушниця.., дід так і не вистрелив з неї ні разу – боявсь. А цей, малий Уралов, взяв її, зарядив замість дробу шариків з підшипника .. То таки був постріл! (О.
Словник української мови у 20 томах
шарик —
ша́рик іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
шарик —
заско́чили ша́рики за ро́лики в кого, рідше кому, грубо. Хто-небудь став дурним і нерозумно поводить себе. —Побачим…— І бачити нічого! Шумер сам склав і підписав смертного вирока собі. Да-а-а… шарики йому за ролики заскочили, да-а! (Б. Нечерда).
Фразеологічний словник української мови
шарик —
ША́РИК, а, ч. Зменш. до шар². Виявилось, що в його діда-коваля є старезна рушниця.., дід так і не вистрелив з неї ні разу — боявсь. А цей, малий Уралов, взяв її, зарядив замість дробу шариків з підшипника.. То таки був постріл!...
Словник української мови в 11 томах