шкільний

шкільни́й

[шк'іл'ний]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. шкільний — Шкільна рада: окружний відділ шкіл у освітній системі Галичини за австрійської влади [I]  Словник з творів Івана Франка
2. шкільний — (рік) навчальний; (вік) юнацький; жм. школярський.  Словник синонімів Караванського
3. шкільний — ШКІЛЬНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до школи (у 1, 2 знач.). Через цілий рік Грицевої шкільної науки їх [гусей] пас малий сусідський хлопчик Лучка (І.  Словник української мови у 20 томах
4. шкільний — шкільни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
5. шкільний — -а, -е. 1》 Стос. до школи (у 1, 2 знач.). || Належний школі. || Признач. для школи, пов'язаний з перебуванням, навчанням у ній. || Пов'язаний з навчальним процесом у школі. || Який працює в школі. Шкільний учитель. Шкільний сторож.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шкільний — зі шкільно́ї па́рти. З часів навчання в школі; з дитячих або юнацьких років. — Здається, тепер йому (Данилові) спішити додому, як на пожежу, та, либонь, сьогодні в якісь інші ноги впрігся, ніж завжди...  Фразеологічний словник української мови
7. шкільний — Шкі́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. шкільний — ШКІЛЬНИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до школи (у 1 , 2 знач.). Через цілий рік Грицевої шкільної науки їх [гусей] пас малий сусідський хлопчик Лучка (Фр.  Словник української мови в 11 томах
9. шкільний — Шкільний, -а, -е Школьный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.  Словник української мови Грінченка