шкідник —
ШКІДНИ́К, а́, ч. 1. Тварина, комаха, рослина, яка завдає шкоди сільському, лісовому й складському господарству. Відомо, що майже всі види гризунів є шкідниками сільськогосподарських культур (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
шкідник —
шкідни́к 1 іменник чоловічого роду, істота тварина, комаха тощо шкідни́к 2 іменник чоловічого роду, істота про людину
Орфографічний словник української мови
шкідник —
-а, ч. 1》 Тварина, комаха, рослина, мікроорганізм, що завдає шкоди сільському, лісовому й складському господарству. 2》 Людина, яка завдає шкоди, збитків кому-, чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шкідник —
ШКІДНИ́К (тварина, комаха, рослина, яка завдає шкоди сільському або лісовому господарству), ВО́РОГ розм. Ліси розростаються справжні, з травою, з грибами, з птахами — такий ліс сам себе, без хімікатів од нападу шкідників захищатиме!.. (О.
Словник синонімів української мови
шкідник —
ШКІДНИ́К, а, ч. 1. Тварина, комаха, рослина, яка завдає шкоди сільському, лісовому й складському господарству. Відомо, що майже всі види гризунів є шкідниками сільськогосподарських культур (Вісник АН, 11, 1953.
Словник української мови в 11 томах
шкідник —
Шкідник, -ка м. Причиняющій вредъ, вредящій. Желех. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка