шофер —
ШОФЕ́Р, а, ч. Водій автомобіля. За мить авто задвигтіло й рушило. Спочатку воно сунулось поволі, але чимдалі шофер наддавав ходи (Олесь Досвітній); За стерном сиділи шофери у військових пілотках (П.
Словник української мови у 20 томах
шофер —
шофе́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
шофер —
А, ч., див. шафер.
Словник сучасного українського сленгу
шофер —
син. водило, драйвер. дальніх рейсів: дальнобійник. громадського транспорту: тракторист.
Словник жарґонної лексики української мови
шофер —
-а, ч. 1》 Водій легкового автомобіля (переважно лімузина), що має прислужувати пасажиру. 2》 Водій автомобіля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шофер —
ВОДІ́Й (той, хто водить машину, керує нею), ШОФЕ́Р. Ми зайняли місця, і водій пустив свою машину (М. Трублаїні); Я сів біля шофера, і ми помчали вдвох по рівних вулицях (Ю. Яновський).
Словник синонімів української мови
шофер —
ШОФЕ́Р, а, ч. Водій автомобіля. За мить авто задвигтіло й рушило. Спочатку воно сунулось поволі, але чимдалі шофер наддавав ходи (Досв., Вибр.
Словник української мови в 11 томах