шофер

ШОФЕ́Р, а, ч. Водій автомобіля.

За мить авто задвигтіло й рушило. Спочатку воно сунулось поволі, але чимдалі шофер наддавав ходи (Досв., Вибр., 1959, 102);

За стерном сиділи шофери у військових пілотках (Панч, В дорозі, 1959, 109);

За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Ю. Янов., І, 1954, 63).

Значення в інших словниках

1. шофер — (авта) водій.  Словник синонімів Караванського
2. шофер — див. водій  Словник синонімів Вусика
3. шофер — [шофер] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
4. шофер — Автоводій  Словник чужослів Павло Штепа
5. шофер — ШОФЕ́Р, а, ч. Водій автомобіля. За мить авто задвигтіло й рушило. Спочатку воно сунулось поволі, але чимдалі шофер наддавав ходи (Олесь Досвітній); За стерном сиділи шофери у військових пілотках (П.  Словник української мови у 20 томах
6. шофер — шофе́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
7. шофер — А, ч., див. шафер.  Словник сучасного українського сленгу
8. шофер — син. водило, драйвер. дальніх рейсів: дальнобійник. громадського транспорту: тракторист.  Словник жарґонної лексики української мови
9. шофер — -а, ч. 1》 Водій легкового автомобіля (переважно лімузина), що має прислужувати пасажиру. 2》 Водій автомобіля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
10. шофер — ВОДІ́Й (той, хто водить машину, керує нею), ШОФЕ́Р. Ми зайняли місця, і водій пустив свою машину (М. Трублаїні); Я сів біля шофера, і ми помчали вдвох по рівних вулицях (Ю. Яновський).  Словник синонімів української мови
11. шофер — Шофе́р, -ра; -фе́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)