щасливий —
ЩАСЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який має щастя, який зазнає щастя, радості. Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька (І.
Словник української мови у 20 томах
щасливий —
щасли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
щасливий —
щасливий шк. людина, зустріч із якою приносить удачу (ст): Хлопці їх любили, бо вони мали бути “щасливі”, тобто коли учень ішов рано до школи і по дорозі стрінув Яся або Пшибильського, то з певністю, коли буде питаний, дістане “першу”...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
щасливий —
Аби бути щасливим, то не жадай від життя більше як треба. Порада, як бути щасливим у житті. Аби бути щасливим, то треба бути вдоволеним. Людина відчуває себе щасливою, коли має задоволення від життя.
Приповідки або українсько-народня філософія
щасливий —
-а, -е. 1》 Який має щастя, який зазнав щастя, радості. || у знач. ім. щасливі, -вих, мн. Люди, яким щастить. || Дуже радий чому-небудь. || чим. Задоволений чим-небудь, радісний з приводу чогось. || з інфін. Дуже охочий, радий що-небудь робити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щасливий —
народи́вся (роди́вся) під щасли́вою зі́ркою (зоре́ю). Щасливий, везучий, удачливий і т. ін. Недаремно сусіди й родичі завжди заздрили моїй удачі.. Ти — казали вони,— народився хоч і без сорочки, але під щасливою зіркою (О.
Фразеологічний словник української мови
щасливий —
БЕЗТУРБО́ТНИЙ (про час, пору життя — вільний від турбот, не обтяжений ними), БЕЗЖУ́РНИЙ, БЕЗКЛО́ПІТНИЙ, БЕЗПЕЧА́ЛЬНИЙ поет., БЕЗПЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗСУ́МНИЙ рідше. Притаєний шелест дикої груші нагадує йому дитинство, таке веселе і безтурботне (В.
Словник синонімів української мови
щасливий —
Щасли́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
щасливий —
ЩАСЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який має щастя, який зазнає щастя, радості. Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
щасливий —
Щасливий, -а, -е Счастливый. Не родись багатий, а родись щасливий. посл. Виїхав на нивоньку в щасливу годиноньку. Чуб. III. 238.
Словник української мови Грінченка