щиглик

щи́глик

[шчигли^ек]

-ка, м. (на) -ку/-ков'і, мн. -ки^е, -к'іў

Значення в інших словниках

1. щиглик — ЩИ́ГЛИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до щи́голь¹. – І щиглик, пробувши довго в клітці, не відважується відразу летіти на волю (І. Франко); Над сріблом води лісової Знімаючись, щиглик дзвенів .. Ми їхали мовчки з тобою, Для щастя не знаючи слів (М.  Словник української мови у 20 томах
2. щиглик — щи́глик 1 іменник чоловічого роду, істота птах щи́глик 2 іменник чоловічого роду удар пальцем  Орфографічний словник української мови
3. щиглик — I -а, ч. Зменш.-пестл. до щиголь I. II -а, ч. Зменш.-пестл. до щиголь II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. щиглик — Щи́глик, -ка; -лики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. щиглик — ЩИ́ГЛИК¹, а, ч. Зменш.-пестл. до щи́голь¹. — І щиглик, пробувши довго в клітці, не відважується відразу летіти на волю (Фр., VII, 1951, 397); Над сріблом води лісової Знімаючись, щиглик дзвенів..  Словник української мови в 11 томах
6. щиглик — Щиглик, -ка м. ум. отъ щиголь.  Словник української мови Грінченка